Блог вчителя початкових класів Гладкої Світлани Олександрівни: ПРО СЕБЕ

Оскільки я працюю вчителем початкових класів,то розумію, яка відповідальність лягає на мене. Адже я - перша, хто зустрічає дитину на довгому і тернистому шляху до знань. І саме від мене залежить, як ставитиметься дитина до навчання, з яким настроєм ходитиме до школи. І чи стане школа для маленького школярика другою домівкою, де завжди підтримають, допоможуть, дадуть пораду. Тому в перші дні дитини в школі проводжу такі вправи та ігри :

«Давай знайомитись» : вчитель з дітьми сідають у коло. По черзі кидають один одному м'яч. І кожен називає своє ім'я. Можна задавати питання, які цікавлять дітей, як один одному, так і вчителеві;

для того, щоб зрозуміти чого дитина чекає від школи, як до неї ставиться, чого прагне навчитися, пропоную намалювати, якою вони уявляють свою школу. Це дуже допомагає побудувати свою роботу так, щоб у дітей не було розчарувань з перших днів у школі; пропоную поміркувати, а щоб сталося, якби не було школи, якби не потрібно було вчитися?

Сьогодні дуже важливим є правове виховання підростаючого покоління. У зв'язку з цим в першому класі ми готували виховну годину «Хто найважливіша людина на Землі?» Я запропонувала дітям заглянути в чарівну скриньку, щоб побачити найважливішу людину на Землі. Цікаво було спостерігати за реакцією дітей. Їм було дуже цікаво, а хто ж це. І яким же було здивування дітей, коли кожен побачив себе, адже на дні скриньки лежало дзеркало. Вони, можливо, і не запам'ятали чудові вірші, які ми вивчили. Але ця чарівна скринька допомогла багатьом усвідомити, що кожен з них - важливий, комусь додало впевненості у собі, а комусь нагадало, що всі люди рівні між собою.

Ніщо не робить людину значущою і в своїх очах, і в очах оточуючих, як допомога іншим. Раніше на уроках дуже популярними були вправи «Допоможи казковому герою». Треба було допомогти Незнайкові, або Карлсону чи іншому герою казки чи мультфільму виконати завдання, виправити помилки. Навіщо допомагати абстракцнійній істоті, якщо в класі завжди є діти, які потребують допомоги? І вони поруч. Тому залучаю дітей допомагати один одному. А щоб не виробити у слабших дітей думку, що вони нічого самі не вміють, прошу допомогти вчителеві. З якою наполегливістю вони приступають до роботи! А яким щастям світяться їхні очі, з якою гордістю вони усвідомлюють, що і їх допомога знадобилась.

Можна багато і довго ділитися досвідом, але кожен раз в клас приходять інші діти, різні, несхожі на попередніх. І до кожного треба знайти свій ключик, зачепити ту єдину і неповторну струну, яка заграє свою особливу пісню. Це дуже важко. Вчительська праця взагалі титанічна праця. Іноді не знаєш, що робити від відчаю, від утоми. Не завжди все виходить так, як того прагнеш. Але кожного дня переступаєш поріг школи, відчиняєш двері класу, бачиш десятки допитливих очей і розумієш, що життя триває і від тебе залежить, якими стануть завтра ці дітлахи.

Для того, щоб стосунки між вчителем та учнями дійсно стояли на гуманних позиціях, необхідно будувати навчально-виховний процес з позицій дитячих інтересів. Здійснити це можна за допомогою ситуації вільного вибору та самостійного прийняття рішень учнем. Постійно вірити у можливості та перспективи кожної дитини. Оптимістично ставитися до успіхів і поразок. Співробітництво з учнями - це об'єднання інтересів і зусиль учителя та учня у вирішенні пізнавальних завдань. При цьому учень залишається самостійно і вільно діючою особистістю. Бути етичним і тактовним до учнів, поважати і підтримувати їхню гідність. Все це можна назвати вихідними позиціями гуманної педагогіки. Що стосується принципів гуманної педагогіки, то їх всього три, але на них базується гуманізація навчання і виховання і без їх дотримання про гуманну педагогіку не може бути й мови.

По-перше, любити дитину. Дитина стає щасливою, як тільки відчуває, що вчитель любить її щиро і безкорисливо. По-друге, олюднити середовище, в якому живе дитина. Це означає привернути увагу до всіх сфер спілкування дитини з метою забезпечення її душевного комфорту і рівноваги. По-третє, прожити в дитині своє дитинство. Тому, що в основу гуманної педагогіки покладено глибоке розуміння сутності дитини.

Наш виховний процес буде гуманнішим і зверненим до особистості дитини, якщо ми самі спрямовані до духовного гуманізму, бо ми творці цього процесу. Наш виховний процес буде гуманним і зверненим на особистість, якщо ми самі є особистість. Він буде таким, які ми самі.

Проблемна тема: “Активізація навчально- пізнавальної діяльності молодших школярів на основі гуманізації міжособистісних відносин засобами інноваційних технологій”.

Моє кредо: “Приймати дитину такою, яка вона є. Навчати і любити її. Не готувати до життя, а виховувати в ній саме життя”.

Гладка С. О. – вчитель початкових класів. Учасник авторського семінару Амонашві-лі Ш. О. “Основи гуманно-особистісного підходу до дітей в освітньому процесі”.

Принципи гуманної педагогіки, на яких базується гуманізація навчання і виховання:

1) Глибоке розуміння сутності дитини;

2) Дитина стає щасливою, як тільки відчуває, що вчитель любить її щиро і безкорисливо;

3) Олюднення середовища, в якому живе дитина;

4) Проживання в дитині свого дитинства.

Шляхи активізації:

Організація проблемно-пошукової діяльності